Оржицька школа школа школа

 


Меню сайту
Категорії розділу
Методичні розробки [9]
Психологічна служба [4]
Соціальний педагог [1]
Шкільна газета [0]
Бібліотека [0]
Педагог-організатор [4]
Патріотичне виховання [4]
Безпека життєдіяльності [3]
Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 325
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Наші розробки

Головна » Файли » Психологічна служба

"Ефективне спілкування"
30.03.2013, 12:33
Тренінгове заняття для класних керівників «Ефективне спілкуванння»

Знайомство (учасникам роздаються картки «Смайл», з них вони вибирають саме ту, яка в даний момент найбільше передає їхній внутрішній стан). Обговорення : чому саме ця картка.
Правила роботи групи
Тренер звертається до групи з питанням: “Для чого в нашому житті існують різні правила?”. Після відповідей учасників пропонує прийняти правила роботи групи під час тренінгу, які записуються на плакаті “Правила групи”.
Орієнтованими правилами тренінгу можуть бути такі:
- брати участь у виконанні вправ і завдань добровільно;
- говорити від свого імені, про себе, висловлювати власні думки;
- один говорить – усі слухають;
- обговорити дію, а не особу.
Учасники тренінгу обговорюють записані правила, складають їх остаточний варіант. Далі тренер підсумовує роботу і записує останнє правило: ці правила мають силу протягом усього нашого тренінгу.
Доцільно вивісити правила на видному місці і учасники розписуються під ними.
Оголошується тема тренінгового заняття «Ефективне спілкування»
Очікування
Тренер повідомляє, що кожен з учасників тренінгу чомусь сюди прийшов, і щось очікує від цього заняття. А щоб нам розпочати наш тренінг нам треба одягти чарівні капелюшки з нашими очікуваннями Свої очікування кожен записує на стікерах- капелюшках і промовляючи прикріплює їх до плакату «Мої очікування»
Тим часом проводиться тест «Який капелюшок ви обрали»
• Володарі білих капелюшків! Ви станете великими людьми. Факти, цифри, вчасна здача звітів для вас — найголовніше!
• Володарі чорних капелюшків! Ви завжди будете виділятися з натовпу. Усе піддавати сумніву й критиці — сенс вашого життя.
• Володарі синіх капелюшків — справжні філософи. Ви йтимете лише вам відомими шляхами, не відступаючи від мети, не поспішаючи, але й не зупиняючись, ви можете обґрунтувати будь-який наказ ВО
• Володарі червоних капелюшків живуть керуючись емоціями. Для вас навколишній світ — загадка. Та і самі ви – загадка, яку навіть самі не можете відгадати .
Вправа Місток
Учасників ділять на дві команди(Сонце- місяць) на підлозі крейдою малюється лінія. Учасникам говорять що це місток через прірву. І якщо вони дійсно представлять собі прірву, то виконання завдання буде дійсно цікавішим. Завдання обом групам перейти на іншу сторону, причому рухатися треба одночасно по 1 чоловіку з кожної групи.
Обговорення.
- Що дало вам виконання цієї вправи? (підтримка)
- Чи дійсно ви уявляли себе на краю прірви?..
Інформаційне повідомлення
Історія про рай і пекло.
Якось один іудейський мудрець звернувся до Господа з проханням показати йому рай та пекло.Господь погодився і відвів мудреця до великої кімнати, посеред якої стояв величезний казан з їжею, а навколо нього ходили і плакали голодні та нещасні люди. Вони страждали, бо не могли поїсти, хоча в руках у них були ложки.
Але ручки цих ложок були дуже довгі - довші за руки.
«Так, це справді пекло», - сказав мудрець.
Тоді Господь відвів мудреця до іншої кімнати, що була точнісінько така, як перша. Посеред цієї кімнати стояв такий самий казан з їжею. а люди, що були в кімнаті, тримали точнісінько такі самі ложки. Але люди ці були ситі, щасливі й веселі.
«Так це ж рай!» - вигукнув мудрець.
Запитання для обговорення:
1. Що відрізняло людей в одній кімнаті від тих, що були в іншій?
2. Що зробили щасливі люди і були в змозі зробити нещасні?
3.Що допомогло людям у раю бути щасливими?
Мозковий штурм «Спілкування – це…».
Усі відповіді учасників записуються на картках. Після цього тренер узагальнює їх разом з учителями.
Інформаційне повідомлення
«Три сторони спілкування» (5 хв.)
Спілкуючись один з одним, ми навіть не замислюємось над тим, скільки факторів та нюансів впливає на процес спілкування. Що ж відбувається? Ми зустрічаємо людину, сприймаємо її, спілкуємось та взаємодіємо з нею за допомогою мови, жестів. Від того, наприклад, яке перше враження справить на нас людина, як ми побудуємо сам обмін інформацією, залежатиме успіх спілкування.
У психології говорять про три сторони спілкування: комунікативну (обмін інформацією між людьми); інтерактивну (організація взаємодії між людьми, наприклад, потрібно згодити дії, розподілити функції або вплинути на настрій, поведінку, переконання співрозмовника); перцептивну (процес сприйняття партнерами один одного при спілкуванні та встановлення на цій основі порозуміння між ними).
(видео про непорозуміння)
Інформаційне повідомлення “Слухати – розуміти – взаємодіяти”
Під час спілкування між людьми відбувається досить складний процес розуміння.
Чому цей процес складний? Тому, що, коли уявити реальність у вигляді якогось ландшафту, кожен з нас бачить власну карту цього ландшафту. У створенні карти беруть участь особливості сприймання (переважно зорового, слухового або чуттєвого), особливості мови, засоби, за допомогою яких ми відбираємо важливе чи неважливе, власний досвід людини тощо. Звичайно, якщо люди належать до однієї мовної сім’ї, одного соціокультурного середовища, мають подібний життєвий досвід – можливостей зрозуміти одне одного в них більше. Якщо ж спілкування відбувається між людьми різних поколінь, то одне й те саме слово в їхньому розумінні може мати різне значення ( наприклад, для вчителя “драп” – це різновид тканини, а для підлітка – різновид наркотичної речовини). Ви тільки уявіть, що може вийти з такого спілкування! Отже, можливості взаєморозуміння між ними значно обмежується.
(відео ролик про спілкування сина з батьком про комп’ютер )
Водночас невміння слухати часто стає основною причиною неефективного спілкування, непорозумінь і навіть конфліктів. Чому ми часом не вміємо вислухати і зрозуміти іншого? Тому, що рівень нашої уважності нестабільний, він коливається. Побічні думки спотворюють зміст повідомлень. Наш емоційний стан також відволікає увагу від того, про що говорить співрозмовник, і ми “відключаємося”. Уміння слухати є найважливішою умовою ефективного спілкування.
Активне слухання – це не просто мовчання, це активна діяльність, своєрідна робота, якій передує бажання почути, інтерес до співрозмовника. Те, як людина реагує на повідомлення іншого, залежить від рівня її моральності та культури.
Існує кілька рівнів активного слухання:
1 рівень – найпростіший. Він передбачає, що слухач вставляє у монолог свого співрозмовника слова “ага”, “так”, чи повторно проговорює те, що почув, – свого роду “ відлуння”, що свідчить про увагу до співрозмовника.
2 рівень – у процесі спілкування партнер не просто повторює, а й може підвести певну риску під почутим, що теж дає змогу уникнути непорозуміння. Найвідоміші прийоми цього рівня – перефразування, підсумування.
Прийом перефразування полягає в тому, що потрібно своїми словами переповісти сказане співрозмовником. Наприклад, “Якщо я правильно тебе зрозумів, то…”.
Пояснення дає змогу здобути більше інформації, полегшити співрозмовникові розуміння іншої точки зору. Сам прийом полягає в тому, щоб якомога більше перепитувати, використовувати різні запитання.
3 рівень – пов’язаний з розвиток ідей, які ви почули від співрозмовника. Але, перш ніж розвивати ідеї співрозмовника, ви маєте дати належну оцінку почутому.
Прийом належної оцінки допомагає показати співрозмовникові, що його думка є важливою, та оцінити його зусилля. Наприклад, “Я ціную твоє бажання вирішити проблему”; “Радий, що ти так серйозно підійшов до цієї справи”; “Дякую за твої зусилля”.
Висновок: ефективність процесу спілкування залежить від багатьох чинників і неодмінно від усіх елементів комунікації (відправника, приймаючого та середовища).

Демонструється плакат “Секрети ефективного спілкування”:
Говори так, щоб тебе почули.
Слухай так, щоб зрозуміти, про що йдеться.
Створюй умови для того, щоб ситуація навколо процесу спілкування сприяла комунікації.
Вправа Камінець у чобітку.
Уявіть собі що у вас у черевику камінець. Ви йдете, а він вам заважає. Якщо витягнути його відразу, що трапиться?
А якщо намагатися не помічати його, що трапиться?
Підвести до думки, що теж саме відбувається і в спілкуванні , коли вам, щось заважає і ви про це не говорите- це вам заважає . а от тільки ви висказали ся, вам стає легше
Вправа « Неприємна ситуація»
Тренер об’єднує учасників у три команди(апельсин, банан, мандарин) і пропонує розіграти наступні ситуації.
- Учень розмалював фломастером стіни школи;
- Ваші учні втекли з уроків;
- Батьки звинувачують Вас у несправедливому ставленні до свого сина .
На виконання завдання відводиться 5-7 хв. Далі кожна група представляє свої варіанти вирішення наведеної ситуації, аргументуючи їх.
Вправа “Я – повідомлення”
Мета: навчити вчителів правильно виражати свої почуття без оцінок, невдоволення, образ.
Хід вправи
На початку тренер надає інформацію про вправу “Я – повідомлення”.
Інформаційне повідомлення
Важливо вміти проявляти толерантність під час спілкування. Це передбачає не тільки прийняття іншого, а й вміння підтримати і допомогти йому. У конфліктній ситуації, коли людина переживає сильні негативні емоції, з’являються проблеми з їх вираженням. Одним з ефективних засобів вирішення цієї проблеми є усвідомлення своїх почуттів і здатність сказати про них партнеру. Саме цей спосіб самовираження і називається “Я – повідомлення”.
“Я – повідомлення” – це усвідомлення та проголошення власного стану, викликаною ситуацією, що склалася. Використання під час розмови засобів вправи “Я – повідомлення” допомагає висловити свої почуття, не принижуючи іншу людину ( порівняйте: “Я дуже хвилююся, коли тебе немає вдома об 11-й вечора” та “Ти знову прийшов додому об 11-й вечора?!”).
“Я – висловлювання” – це проголошення почуттів, які ви переживаєте у неприємній для вас ситуації, визнання та формулювання власної проблеми з цього приводу. (“Вибач. Але я відчуваю роздратування, коли говориш це…”, “Коли чую твої слова, я навіть не знаю, що і сказати, настільки я розгублена”). Формулюючи таким чином питання, ви усвідомлюєте власну проблему: це – моя проблема, що я роздратована, це – мої відчуття, і ніхто, крім мене, не може зрозуміти, чому саме ці відчуття виникли у мене в цій ситуації. Важливо зрозуміти, що “Я – висловлювання” конструктивно змінює не тільки ваше ставлення до конфліктної ситуації, а й ставлення вашого партнера до неї. Людина завжди відчуває, коли її звинувачують чи хочуть перекласти на неї відповідальність. Ваше щире висловлювання своїх почуттів з позиції усвідомлення власної відповідальності за те, що з вами відбувається, не може нікого образити чи викликати агресію, а навпаки, спонукає вашого партнера замислитися над правильністю і його власного вчинку.
“Я – повідомлення” враховує не тільки проголошення свого емоційного стану, а й визначення умов та причин, що викликали цю ситуацію.
Орієнтована схема “Я – висловлювання”:
1) опис ситуації, яка викликала напруженість (“Коли я бачу, що ти…”, “Коли це відбувається…”, “Коли я стикаюся з такою ситуацією…”);
2) точне визначення власного почуття у певній ситуації (“Я відчуваю…”, “Я не знаю, що і сказати…”, “У виникла проблема…”).;
3) побажання щодо зміни ситуації (“Я просив би тебе…”, “Я буду вдячний тобі, якщо…”).
Після обговорення інформаційного повідомлення тренер знову об’єднує учасників у три команди і пропонує (використовуючи “Я – повідомлення”) обговорити або розіграти вже відомі ситуації.
- Учень розмалював фломастером стіни школи;
- Ваші учні втекли з уроків;
- Батьки звинувачують Вас у несправедливому ставленні до свого сина .
На виконання завдання відводиться 5-7 хв. Далі кожна група представляє свої варіанти вирішення наведеної ситуації, аргументуючи їх. При цьому бажано акцентувати увагу на використаних “Я – повідомленнях”.
Запитання для обговорення
Які висловлювання ми переважно використовуємо у повсякденному житті?
Чи важко вам було оперувати “Я – повідомленнями”?
Чому це важко було робити?
Що ви відчували, коли до вас зверталися з “Я – повідомленнями”?
Гра-розминка “Австралійський дощ”
Мета: забезпечити психологічне розвантаження учасників.
Хід вправи
Учасники стають у коло. Інструкція: Чи знаєте ви, що таке австралійський дощ? Ні? Тоді давайте разом послухаємо, який він. Зараз по колу ланцюжком ви будете передавати мої рухи. Як тільки вони повернуться до мене, я передам наступні. Стежте уважно!
- В Австралії піднявся вітер. (Ведучий тре долоні),
- Починає крапати дощ. (Клацання пальцями).
- Дощ посилюється. (Почергове плескання долонями по грудях).
- Починається справжня злива. (Плескання по стегнах).
- А ось град – справжня буря. (Тупіт ногами).
- Але що це? Буря стихає. (Плескання по стегнах).
- Дощ стихає. (Плескання долонями по грудях).
- Рідкі краплі падають на землю. (Клацання пальцями).
- Тихий шелест вітру. (потирання долонь).
- Сонце! (Руки догори).
Що заважає при спілкуванні
Надання порад
Прийняття рішення за іншого. Пропозиція власної точки зору. Поради, що робити. НАприклад: “Я вважаю, що ти повинен…”, “На твоєму місці я б…”
Хибні висновки
Необґрунтовані припущення щодо висловлювань співбесідника. Інтерпретація поведінки людини без підтвердження її самою цією людиною. Поспішні висновки. Наприклад: “Ти просто ще не можеш зрозуміти всіх наслідків…”, “Все це від того, що ти товаришуєш із Н”.
Моралізування
Висловлення співбесіднику загальноприйнятої оцінки щодо того, що є правильним чи неправильним в його поведінці. Наприклад: “Зустрічатися з хлопцем, старшим за себе – це нариватися на неприємності”.
Оцінка вчинків
Повідомлення про твоє схвалення або незгоду з учинками людини або з тим, що вона вказала у безособовій формі. Застосування таких слів, як “добре”, “погано”, “правильно”.
Наприклад: “Ти правильно кажеш”, “Ти помиляєшся”.
Формальні відповіді
Увічливі поверхові коментарі, які не концентруються на тому, що відчуває або намагається сказати співрозмовник. Наприклад: “Який чудовий день”, “Добре, що ти до цього спокійно ставишся”.
Хибне заспокоєння
Уживання вдавано-втішливих фраз у спробі заспокоїти. Наприклад: “Усе буде гаразд”.
Нашарування
Обидва співбесідники говорять одночасно.
Перебивання
Співрозмовники перебивають один одного.
Хибне підбадьорювання
Один із співрозмовників відхиляється від основної теми розмови, переключаючи увагу на якісь приємні речі, далекі від того, що справді хвилює співбесідника. Наприклад: “Ти був у суботу на дискотеці?”.
Закриті питання
Співрозмовник ставить питання, які вимагають відповіді “так” чи “ні” й не сприяють продовженню бесіди. Наприклад: “Ти засмучена”, замість: “Що з тобою?”.
Розповіді про себе
Людина більшість часу розповідає про себе та ділиться своїми думками й переконаннями.
Повчання
Співрозмовник радить іншій людині, як їй поводитись. Наприклад: “Краще роби те, що я скажу”.
Поспішні висновки
Наприклад: “Я знаю, що треба робити. Ти повинна поговорити з матір’ю”.
Переорієнтація та пере направлення
Зміна теми розмови з метою уникнути обговорення складних тем. Наприклад: “Краще забудь цей прикрий випадок. Що сьогодні по телевізору?”.
Дії, що відвертають увагу
Під час розмови паралельне виконання якихось дій: співрозмовник пише, дивиться у вікно, перекладає речі тощо.
Підсумки
Учасникам роздається по три стікера. На стіні висять плакати : портфель, корзина для сміття та м’ясорубка. Учасники записують: які знання вони використають у роботі, які їм взагалі не знадобляться та ті які їм ще треба «перекрутити » вдома .
Обговорюють власні очікування, чи справдилися вони
Вправа «СВІЧКА»
Запалюється маленька свічечка, яка передається по колу. Кожен висловлює свої враження від тренінгу, але говорить досить швидко , бо треба передати свічку всим, доки вона горить(ця вправа також дає можливість учасникам подумати про інших, що, можливо, якщо вони будуть довго говорити, то останнім взагалі не надастся слово)
Категорія: Психологічна служба | Додав: психолог
Переглядів: 2490 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Логін:
Пароль:

Вихід

Пошук
Друзі сайту