Оржицька школа школа школа

 


Меню сайту
Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 323
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Історія школи

У всі час у всі епохи вчитель був і залишається носієм доброго, прекрасного і вічного. Змінювались політичні формації, але праця вчителя завжди була потрібна.

   Безжальна історія зберегла імена тих, хто присвятив своє життя вихованню та навчанню майбутнього Оржиччини. 1872 року на пустирі  було збудовано школу для хлопчиків: дві класні кімнати та квартиру для вчителя. Учитель тієї школи Бирченко Мина Корнійович навчав у ті часи 20 учнів, мав  у своєму розпорядженні глобус та карту півкуль. Зарплата його становила 10-12 карбованців.

   З 1900 по 1910 роки в Оржиці було вже дві школи. Першою вчителькою школи для дівчат була Коріх Анастасія Луківна. Працювало тут і дві сестри-вчительки Верпета Лідія Андріївна та Верпета Єлизавета Андріївна. А 1910 року було відкрито вищу початкову школу, в якій вчителювали Калініченко Петро,  Слинько Іван Федотович, Гапон Семен Михайлович, Нестеренко Іван Артимонович, Грузіненко Петро Павлович, Коріх Володимир Миколайович. У буремному 1917 році  вчителі Оржиці брали активну участь у політичному житті, з піснями, лозунгами та портретом Т.Г.Шевченка виходили на маніфестації, прагнучи здобути рівні можливості для здобуття освіти та краще життя всього народу. У кінці 1917 року вчитель Слинько Іван Федотович став головою Оржицької волосної управи. А пізніше працював у Полтавському губвиконкомі,  був заступником народного комісара юстиції та народним комісаром соціального забезпечення України.  Його брат Слинько Петро Федотович , також учитель, входив до трійки, яка мала організувати підпільну боротьбу на Лівобережній Україні. У Харкові був арештований і розстріляний деніківцями. Іменем його названа вулиця нашого селища.

     1918 року три школи  були обєднані в єдину трудову семирічну школу ( 160-170 учнів та 14 вчителів). Коріх Володимир Миколайович  став першим директором цієї школи і отримував 18-25 карбованців за свою працю.  У  1925 році ВЧИТЕЛЬ Нестеренко Іван Артимонович порушив питання про присвоєння школі імені І.Я.Франка, яке і було присвоєне 1926 року.

   1934 року школа була перетворена в середню, і першим директором був Пономаренко Іван Матвійович, завучем – Чекмаківський Олександр Вікторович. 1937 року у школі було 18 класів, 550 учнів, а їх навчали 30 вчителів: Фесенко У.С., Пікуль К.П., Деркач О.О., Зеленський Ф.А., Кравченко Н.І., Кіченко І.Ю., Маковський І.І. та ін. Про роботу колективу школи газета “Радянська освіта “ публікувала в ті часи  фоторепортаж. На знімках вчителі та школярі саджають дубки на підгірї від Оржиці (і майже до самого Зарога)

    Та мирна праця була перервана війною, мужньо бились з ворогами рідної землі і вчителі нашої школи. Не повернулися  з фронтів війни : ПономаренкоІ.М., Чекмаківський О.В., Кіченко І.Ю., Пікуль К.П., Кузьменко І.К.  А Деревянко В.Г., Куць О.В., Смовський К.І., Степаненко М.С., Лісничий Б.Д., Пономаренко В.І., Рибка Б.К., Лень Є.І., Наседкін В.М., Маковський І.І., Ольховик І.Г., Кудрій В.К., Дегтярьов А.К.  були нагороджені орденами та медалями, пройшовши всю війну.  Гордість села школу під час війни фашисти розібрали по цеглині на зерносховище. Та за два роки окупації оржичани зуміли дещо зберегти з шкільного унаочнення та книг. І лиш фашисти були відкинуті,  населення почало підготовку до навчального року, 10 жовтня 1943 року відбулося перше заняття. Бракувало паперу, майже не лишилося книг, та педагоги Половина Г.М., Семперович О.П., Деркач О. О., Нестеренко Г.М. виготовляли унаочнення, відбудовували школу. Євдокія Хомівна Сліпощон перша організувала новорічний вечір1944року. Не було нот, але була підібрана мелодія, і діти співали і танцювали танок сніжинок. Вперше за стільки років сяяли вони радістю.  Учитель малювання Володимир Олександрович Данілевський багато працював над оформленням школи. Під його керівництвом учні випускали газети, створювали рукописні журнали. Весною 1944 року Нестеренко Ганна Дмитрівна організувала роботу на пришкільних ділянках. Пізніше вона стала Героєм Соціалістичної Праці, членом-кореспондентом Академії педагогічних наук СРСР, лауреатом премії А.С. Макаренка.  1944-1945 року Оржицька школа зайняла перше місце в змаганні серед шкіл УРСР. Нарком освіти Т.Г.Тичина виніс подяку педагогічному колективу, а Давиденко З.Д., директор школи, отримав премію 1000 крб.

     Випускники школи, закінчивши учительські інститути, поверталися до рідної школи, плідно працювали та отримували заслужені нагороди. Бартош Я.О., Голуб П.О., Кленачевський В.Л.- заслужені вчителі України. Коріх Володимир Миколайович, Коріх Марія Аврамівна, Кравченко

Поліна Іванівна були нагороджені орденом Леніна. На 1954 рік  23 вчителі були відмінниками народної освіти. Високу оцінку розвитку військово-спортивної роботи під керівництвом Супруненка Василя Володимировича  дав Міністр освіти УРСР, академік І.К. Білодід.  Педагогічні працівники брали активну участь у суспільному житті : Деревянко Василь Григорович  був делегатом зїзду вчителів України, Вовкодав Ганна Пилипівна – Всесоюзного зїзду вчителів.

     У листопаді 1974 року Оржицька середня школа отримала  нове приміщення. Педагогічний колектив очолював ДеревянкоВ.Г. Під його керівництвом працювали: Дегтярьов А.К., Корнієнко Г.Г., Оченаш Н.П., Буряк Н.Г., Супряга В.І., Хоменко К.О., Супруненко В.В., Овчаренко В.О., Гордієнко Н.В., Зоря Н.Ю., Вінніченко В.С., Андріяка Н.Ф., Мурашка Г.Л., Половина Н.Л., Сенько С.В., Шульга Н.В., Маліченко Н.П., Серякова О.Ф., Литвяк В.М., Боярська Т.Ф.,Пісня Л.М., Подолінська Г.В., Павченко В.В., Боровська Л.М., Сілков В.М. та багато інших.

     Половина Микола Іванович та Цанько Людмила Миколаївна були тоді першокласниками, а Кравченко Олександр Михайлович та Чумак Надія Михайлівна були десятикласниками. У 70-х роках працювало близько 35 педагогів.  В.І. Супряга сумліно виконував обовязки завуча, викладав фізику та астрономію. В.С. Вінніченко був єдиним класним керівником чоловічої статі. Поповнили педколектив тих років Шпурик Г. М., Сілкова О. Ф., Штомпель Н. І., Тіора Н. В., Олійник Л. В.(нині Кваша), Нестеренко Л. О.(нині Дейнека), Вінніченко Н. В., Морозова В. І., Сілков О. М., Василець В.Ю.

 У ці ж роки закінчили свою активну педадогічну діяльність Тесля В.С., Шевченко Н.С., Охріменко З. П., Боровко Н. П., Андрушенко Н. Х., Кудрявцева М. С., Репіленко Г. І..

    Восьмидесяті роки – роки пошуків і нововведень, роки підйомів і спадів.

 У школі щороку навчалося в середньому 700 учнів, навчало їх 55 вчителів. З  1982 року директором школи почав працювати В.С. Вінніченко, ношу завуча в різні роки несли Г.П. Гава, В. І. Супряга, який поділився портфелем з Т. О. Слабкою. Вийшли на заслужений відпочинок ДеревянкоВ.Г., Пісня Л.М., Гава Г.П., Лісничий Б.Д., ЮщенкоВ.П. , Кириченко Т.Г.,     Тарасенко Г.Г., Тесля Г.В., Кулик М.Г., Зоря Н.Ю., Теремецький Г.Д.   А от поповнила колектив ціла армія юних педагогів, які і складають основу нинішнього педколективу: Шамрай Г.Г.,    Бура Л.М., Воцко О.І., Чувілкіна І.П., Петренко О.В., Стрілець Н.О., Дегтярьова Н.О.,         Бабчук Л.Ф., Деревянко Н.І., Чумак Н. М., Яременко М. М., Вовкодав В. В., Лахно В. І., Кравченко О. М., Журавський В. І.., Сілкова К. В., Тригуб О. С., Кулик В. О., Гуленко В. Д. , Шпурик С. В., Ющенко  Л. В., Федорова Л. Г., Слабка(Постол) Т.О., Фролова Р.С.,      Микитенко В.Я. Слинько М. О., Рева Л.І., Семперович М. І., а також Погребняк А. В., Стрельнікова Р. М,  Новик( Панченко) Н. О., Фесунко Л. О., Лахно Н. М..   Життя в школі значно урізноманітнилось і поцікавішало. Учителі працювали над пошуком нових методів та форм роботи. Розповсюдження літератури, суботники, робота у загонах червоних слідопитів, заготівля гіллячкового корму. Величезного підйому набула профорієнтаційна робота, а вчитель мав утлумачити в учнівські голови престижність сільсько-господарських та будівельних професій. Не уявити тодішньої школи без підсобного господарства та виробничої бригади. Величезна кількість нарад, педрад, виробнарад, пленумів, конференцій, круглих столів, політбоїв, диспутів, політінформацій, лекцій, профспілкових, партійних, комсомольських, учнівських  зборів, піонерських зльотів чекала на педагога.    Приклад у праці показували:  Микитенко В.Я.,  Хоменко К.О.(Відмінник народної освіти),  Тіора Н.В.,  Павченко В.В.( Відмінник народної освіти, нагороджена медаллю “ За трудову відзнаку”), Половина Н.Л.(Відмінник народної освіти), Сенько С.В.( Відмінник народної освіти),   Лахно В.І.,  Корнієнко Г.Г.( Відмінник народної освіти, нагороджена Орденом трудового Червоного Прапора)

     У 90-х роках  щороку  в школі навчалося більше 700 учнів, з якими працювали близько 56 вчителів. За учительську кафедру в ці роки стали: Кирнас Р.О., Мельникова Т.Г., Дікова Л. Г.. Половина М. І., Цанько Л.М., Фастрига Т. М.,Ворона А. І., Степаненко О.І., Припутень ( Рябець) О.М., Кулик Н.М., Кришталь Т.І., Погрібна ( Михайленко) В.В., Маліченко Л.М., Головата І.Б., Маєрович  (Маслак) С.І.,  Смик Н. М., Павченко З. О., Павченко О. М., Сидоренко О.В.,   Скороход С.Г.А у 2000 – Нестеренко В. І, Дука А.Г., Гукало В.А.   Після  багаторічної плідної праці завершили трудову діяльність Супруненко В.В., Маліченко Н. П., Боровська Л. М,. Дегтярьов А. К.   

Форма входу
Логін:
Пароль:

Вихід

Пошук
Календар
«  Червень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Архів записів
Друзі сайту